Od sześciu wieków we Lwowie

W tym roku archidiecezja lwowska świętuje jubileusz przeniesienia metropolii z Halicza do Lwowa.

 

 

HALICZ-LWÓW. W sobotę 8 września ulicami Lwowa przeszła uroczysta doroczna procesja ku czci patrona naszej archidiecezji bł. Jakuba Strzemię. Wyruszyła tradycyjnie po nabożeństwie z Sanktuarium św. Antoniego z Padwy we Lwowie, a następnie przeszła ulicami Lwowa do archikatedry. O godz. 11 uroczystą mszę św. odprawił delegat Ojca Świętego Benedykta XVI, ks. kard. Józef Tomko z Watykanu. Był to kolejny etap dziękczynienia za sześćsetlecie przeniesienia metropolii z Halicza do Lwowa – zapoczątkowany 1 lutego 2012 roku.

 

Po mszy św. na placu katedralnym odbył się koncert ewangelizacyjny, a wieczorem w Operze Lwowskiej wieczór papieski i premiera filmu o bł. Janie Pawle II – „Szukałem Was”.

Do Lwowa oprócz duchownych i wiernych z całej archidiecezji zjechali również naukowcy z Polski i Ukrainy, którzy uczestniczyli w Międzynarodowym Kongresie Historycznym„Sescenti Anni”, poświęconym 600-leciu archidiecezji lwowskiej. Wygłosili oni prawie 50 referatów związanych z tematyką początków obecności Kościoła katolickiego w Haliczu i we Lwowie. Obradyodbywały się on w dniach 10-11 września w dawnej kaplicy seminaryjnej i w dawnym refektarze klasztoru dominikanów we Lwowie (obecnie aula Muzeum Historii Religii) pod honorowym patronatem metropolity lwowskiego abp. Mieczysława Mokrzyckiego. Organizatorami spotkania były Centrum Ucrainicum Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego i lwowska kuria metropolitalna.

– Jestem wdzięczny, że takie sympozjum się odbywa, bo zawsze dzięki przybliżaniu historii, opracowywaniu materiałów odkrywa się coś nowego i to pozostanie w pamięci i na piśmie – powiedział abp Mokrzycki. Podkreślił, że niezależnie od tego, iż następne pokolenia będą mogły sięgać do źródeł i zapoznawać się z tymi informacjami, „jest to także bardzo ważne dla naszego Kościoła, bo historia jest matką i nauczycielką”. – Poznając historię, uczymy się żyć w obecnych czasach i dlatego taki kongres ma bardzo istotny wymiar także dla Kościoła i społeczności, która żyje w dzisiejszych czasach. Dziękuję za wasze świadectwo tutaj, za pamięć również za wspólną modlitwę – stwierdził metropolita lwowski, który uczestniczył w otwarciu spotkania, mimo że na krótko przedtem zmarła jego matka. Uczestnicy obrad złożyli mu w związku z tym wyrazy współczucia i odmówili wspólną modlitwę.

W kongresie wzięło udział wielu wybitnych historyków z Polski i Ukrainy (szczegółowy wykaz poniżej), a wśród nich były ambasador Ukrainy w Watykanie prof. Hryhorij Chorużyj, który mówił nt. Kościoła rzymskokatolickiego w kontekście stosunków dyplomatycznych Ukrainy i Stolicy Apostolskiej. A konsul generalny RP we Lwowie Jarosław Drozd obiecał wsparcie w wydaniu materiałów Kongresu.

– Zawsze staramy się coś zrobić z pożytkiem i dla Kościoła, i dla nas też, bo to jest nasz dorobek, nasza wiedza a potem to wszystko trafia do młodzieży – powiedział konsul Jarosław Drozd. Dodał, że jest to też bardzo ważny jego wkład w tę konferencji, tym bardziej, że wątki dotyczące 600-lecia archidiecezji lwowskiej nie są zbyt dobrze znane i popularne w środowisku polskim i ukraińskim, a jest to przecież wielka część historii nie tylko Polski i Ukrainy, ale także Europy.

– Kongres był jednym z kulminacyjnych wydarzeń Roku Jubileuszowego archidiecezji lwowskiej – powiedział prof. dr hab. Włodzimierz Osadczy, przewodniczący Komitetu Organizacyjnego. Zaznaczył, że jego uczestnicy przeszli w procesji ulicami miasta z relikwiami bł. Jakuba Strzemię i wzięli udział w dziękczynnej Mszy św., której w katedrze lwowskiej przewodniczył osobisty wysłannik Benedykta XVI kard. Jozef Tomko. Obejrzeli też w Operze Lwowskiej premierę filmu o Janie Pawle II „Szukałem Was…” w reżyserii Jarosława Szmidta.

9 września uczestnicy Kongresu udali się z pielgrzymką do Halicza – siedziby dawnej metropolii. Mszę św. w miejscowym kościele parafialnym odprawił lwowski biskup pomocniczy Leon Mały, który także wygłosił homilię. Po zabytkach sakralnych w Kryłosie i Szewczenkowym na terenie dawnego Halicza oprowadzali i wyjaśnień udzielali wybitni znawcy tematu prof. Tadeusz Trajdos z Warszawy i dr Jurij Łukomski ze Lwowa. Uczestnicy pielgrzymki zwiedzili odnawiane (odbudowywane z ruin) sanktuarium maryjne w Bolszowcach i zwiedzić świątynię w Rohatyniu.

Podczas Kongresu przedstawiono katalog wystawy „Relikwie metropolii”, która z okazji 600-lecia przeniesienia stolicy arcybiskupów z Halicza do Lwowa trwała w dniach 2 czerwca-16 września we Lwowskim Muzeum Historii Religii. A w Bibliotece Naukowej Lwowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Iwana Franki można było zobaczyć książki, dokumenty i materiały XV-XVIII wieku ze zbiorów lwowskich klasztorów i katedry łacińskiej, które po raz pierwszy pokazano na wystawie. Niestety była ona czynna tylko kilka dni.

Na zakończenie międzynarodowego spotkania historyków i z okazji 15. rocznicy beatyfikacji bł. Jakuba Strzemię ks. dr Jacek Uliasz, dyrektor Instytutu Teologicznego im. św. Józefa Bilczewskiego w Brzuchowicach, odprawił dla nich Mszę św. w bazylice metropolitalnej.

***

Obrady kongresu były bardzo udane. Trzeba przyznać, że referaty były na wysokim poziomie. Cieszę się bardzo, że wzięło w nim udział kilku bardzo znanych historyków Kościoła z Ukrainy i z Polski. Kongres uroczyście otworzył ks. arcybiskup Mokrzycki. W drugi dzień swoją obecnością zaszczycił nas prorektor Ukraińskiego Katolickiego Uniwersytetu prof. Jurij Turij. To bardzo ważne. 

Źródło: www. gazetaparlamentarna.pl

 

 

Ришард Щигел (Люблін),Галич і Львів – два центриар-

хиєпархії.

Юрій Лукомський (Львів), Сакральні пам’ятки стародав-

нього Галича.

О. Влодзімєж Бєляк (Люблін), Латинські впливи на Русі

перед створенням архідієцезії в Галичі.

Ольга Осадча (Львів-Люблін), Церква латинського обряду

в політиціРомановичів.

Ярослав Книш (Львів), Контакти Романовичів із Римом

у 1300 – 1340 роках.

Іван Паславський (Львів), Початки латинської архідієцезії

у Львові в контексті руської політики Владислава Опіль-

ського.

Віталій Росовський (Люблін),Процес формування східного

кордону львівської архідієцезії латинського обряду впродовж

шести віків її існування

Станіслав Тилюс SAC (Люблін), Початки діяльності львів-

ської капітули.

О. Юзеф Марецький (Краків),Францисканські спільноти на

терені львівської архідієцезії.

Марек Мілавіцький OP (Краків), Душпастирська діяль-

ність домініканців руської провінції на території львівської

архідієцезії.

Рафал Антощук OFM (Краків), Правда про блаженного Якова

Стрепу, засновника галицької єпархії, прочитана з його

забутих зображень.

Микола Хмільовський (Львів),Княжий двір Лева Данило-

вича та руський монастир св. Івана Хрестителя у Хроніці

Львівського домініканського монастиря.

Тадеуш Трайдос (Варшава), Відносини між архієпископом та

жебручими орденами у середньовічному Львові.

Едвард Гілевич (Люблін), Методологічні проблеми дослі-

дження гербів львівських архієпископів.

Ігор Скочиляс (Львів), Галицька православна митрополія

1303-1458 років: еклезіальний і суспільно-політичний статус

у Королівстві Русі та Короні Польській.

Руслана Бубряк (Львів),Матеріали до вивчення історії Львів-

ської архідієцезії на підставі виставки «Реліквії митрополії»,

присвяченої 600-літтю перенесення осідку латинських ми-

трополитів з Галича до Львова.

О. Марек Хмелевський (Люблін), Силуети львівських святих

Римо-католицької Церкви.

Люцина Роттер (Краків), Символічний переказ збережених

параментів і літургійних шат з костелу згромадження фран-

цисканок-сакраменток у Львові.

Володимир Осадчий (Люблін-Луцьк), Населення львівської

архидієцезії.

Вацлав Шетельницький (Лєгніца), Роль і значення жіночих

згромаджень у львівській архідієцезії на прикладі львівських

бенедиктинок латинського обряду.

Василь Кметь (Львів), Vitae Archiepiscoporumканоніка Якова

Скробішевського у контексті львівської церковної історіо-

графії XVII-XVIII століть.

Вальдемар Журек SDB (Люблін), Cалезіани у львівській

архидієцезії.

О. Юзеф Крентош (Катовіце), Взаємовідносини між като-

ликами латинського, візантійського та вірменського об-

рядів у ХІХ ст.

Назар Кісь (Львів), Поруч і окремо. Християни латинського

і греко-католицького обрядів Львова на початку ХХ ст.

Станіслав Стемпєнь (Перемишль), Єдність Католицької

Церкви незважаючи на різноманітність обрядів. Справа

зміни обряду блаженного Клементія Шептицького та його

відносини зі св. Йосифом Більчевським.

Юзеф Цезари Калужний (Краків), Св. Йосиф Більчевський

дослідник та популяризатор християнської археології у світ-

лі маловідомих джерельних матеріалів.

О. Мечислав Ружанський (Лодзь), Устрій львівської архіді-

єцезії в міжвоєнний період.

Роман Шуст (Львів), Теологічний факультет Львівського

університету 1784-1939 рр.

Ришард Гаєвський (Люблін),Католицько-суспільна акція

в львівській архідієцезії.

Лукаш Ясіна (Варшава-Холм), Не тільки у св. Юрія. Архи-

єпископ Болеслав Твардовський та його відношення до

винищення євреїв.

Леон Попек (Люблін), Мартирологія львівської архідієцезії

в часі ІІ Світової війни.

Роман Дзвонковський SAC (Люблін),З повоєнної історії

львівської Римо-католицької Церкви.

Єп. Маріуш Лещинський (Замосць),Львівська архідієцезія

латинського обряду в межах Польщі 1944-1992.

Константи Чавага (Львів),Сакральні пам’ятки Греко-като-

лицької Церкви на території колишньої львівської архідіє-

цезії в межах сучасної Польської Республіки.

О. Вітольд Й. Ковалів (Острог), Відродження структур львів-

ської архидієцезії в кінці ХХ ст.

Крістофер О’Нілл (Варшава-Кембрідж), З новітньої історії

львіської архидієцезії. Душпастирська діяльність на тлі змін

1990-1995 рр.

Григорій Хоружий (Київ), Римсько-католицька Церква в кон-

тексті дипломатичних відносин України і Апостольського

Престолу.

Андрій Юраш (Львів), Римо-католицька Церква в Україні

і проблеми формування прозахідної ідентичності україн-

ського соціуму: історичний і сучасний контекст.

Христина Щуцька (Стрий-Люблін), Політико-правові пи-

тання у відносинах Римо-католицької Церкви та української

держави.

Анджей Шабацюк (Люблін), Ситуація Римо-католицької

Церкви на Україні на тлі інших держав пострадянського

простору.

Адам Кульчицький (Ряшів), Суспільно-культурні та релігійно-

політичні умови відноси між греко-католицьким та римо-

католицьким обрядами на Західній Україні після 1991 року.

Володимир Александрович (Львів), Найстаріші пам’ятки

мистецтва латинської традиції у Львові.

Юрій Смірнов (Львів), Львівський період життя Яна Генріха

Розена(1925-1937). Поліхромія каплиці Духовної семінарії

у Львові.

Ядвіга Смірнова (Львів),Вітражі Римо-католицької ка-

тедри у Львові.

Юрій Бірюльов (Львів), Релігійна творчість львівських скуль-

пторів кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Ігор Сьомочкін (Львів), Неоґотика у сакральному будівництві

Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття.